Діяльність

ПРОГРАМА МІСЦЕВОЇ АСОЦІАЦІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ «АСОЦІАЦІЯ ПРИФРОНТОВИХ МІСТ ТА ГРОМАД»

Ключові напрями діяльності у 2026 році

ВСТУП

Прифронтові міста і громади щоденно працюють в умовах постійних безпекових загроз, забезпечуючи життєво важливі послуги, підтримку населення та економічну стійкість.

Попри війну, ці території залишаються ключовими для оборони держави, національної економіки та збереження людського потенціалу.

Цей документ визначає основні напрями роботи Асоціації прифронтових міст та громад у 2026 році, орієнтовані на безпосередню участь у формуванні ефективної державної політики щодо прифронтових територій, посилення їхньої стійкості та забезпечення розвитку в умовах війни.

ПРО АСОЦІАЦІЮ ПРИФРОНТОВИХ МІСТ ТА ГРОМАД

Асоціація прифронтових міст та громад України (АПМГ) – це всеукраїнська платформа для взаємодії органів місцевого самоврядування прифронтових територій
із метою захисту людей та забезпечення розвитку громад, які щоденно тримають удари війни.

Асоціація формує спільну позицію громад, координує взаємодію між ними, представляє їх інтереси у взаєминах із державою та міжнародними партнерами, а також допомагає залучати ресурси для відновлення і розвитку.

Наша місія – зробити прифронтові громади точками зростання національної економіки і повоєнної відбудови Української держави.

Ми спільно працюємо, щоб громади вздовж лінії фронту були безпечними, стійкими та інвестиційно привабливими.

ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ

· Соціальна стійкість та підтримка людей. Розвиток доступної медицини, освіти, соціальної допомоги і послуг для мешканців наших громад та підтримка внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО).

· Координація відновлення. Тісна взаємодія з Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, іншими органами центральної влади в реалізації державної політики оборони і повоєнного відновлення, розвиток горизонтальної співпраці через спільні програми і проєкти відбудови, планування та технічні рішення.

· Економічне відродження. Податкові стимули, інвестиції, відновлення та розвиток енергетики, промисловості, модернізація інфраструктури, підтримка малого та середнього бізнесу.

· Європейські стандарти управління. Розвиток місцевого самоврядування, впровадження сучасних, відкритих, прозорих для громадян та ефективних управлінських практик, тісна співпраця із громадським сектором та професійними спільнотами для напрацювання найбільш продуктивних рішень.

· Посилення міжнародної співпраці та партнерств. Системна взаємодія з міжнародними організаціями, донорами, містами-побратимами з метою залучення ресурсів, технологій та експертизи для підтримки прифронтових громад, а також посилення міжнародної адвокації інтересів прифронтових територій України.

ПРИНЦИПИ НАШОЇ РОБОТИ

· людиноцентричність;

· ефективність та орієнтація на результат;

· стійкість та безпека;

· прозорість та відповідальність;

· партнерство та координація;

· інноваційність та сучасні технології;

· європейські стандарти управління.

ЦІЛІ АПМГ НА 2026 РІК

1. Сприяти посиленню політики державної підтримки прифронтових територій через пропозиції системних рішень та інструментів.

2. Сприяти забезпеченню пріоритетності фінансування медицини, безпеки та соціальної інфраструктури.

3. Розширити можливості громад у відновленні житла, економіки та інфраструктури.

4. Запустити механізми спеціального режиму підтримки прифронтових територій.

5. Зміцнити партнерства з міжнародними інституціями для реалізації стратегічних проєктів.

ПРІОРИТЕТИ ТА ПРОГРАМНІ ЦІЛІ АПМГ У 2026 РОЦІ

1. ПРИФРОНТОВА МЕДИЦИНА ТА МЕДИЧНА СТІЙКІСТЬ

КОНТЕКСТ І ВИКЛИКИ

Прифронтові громади забезпечують медичну допомогу в умовах постійних обстрілів, руйнувань інфраструктури, евакуації, подвійного навантаження та дефіциту кадрів.

Медичні заклади працюють із перебоями електропостачання, води й тепла,
під ризиком прямих атак, зі зношеною інфраструктурою, нестачею обладнання та
з підвищеним попитом на екстрену, ургентну, травматологічну й психологічну допомогу.

Ключові виклики:

· близькість до лінії фронту та регулярні обстріли;

· пошкоджені або фізично зношені лікарні, амбулаторії, приймальні відділення;

· відсутність захищених операційних та реанімацій;

· відтік і вигорання кадрів, дефіцит хірургів, анестезіологів та медперсоналу середньої ланки;

· перебої з електрикою, теплом, водою та зв’язком, що ставлять під загрозу операції та «холодові ланцюги»;

· недостатня кількість карет швидкої допомоги та підвищені ризики для бригад екстреної допомоги;

· нерівний доступ до спеціалізованої допомоги (екстрена, акушерська, кардіологічна, інтенсивна терапія), особливо у віддалених селах;

· обмежена доступність ліків та вища ціна на них через складну логістику у прифронтових громадах.

СТРАТЕГІЧНА МЕТА

Забезпечити безперервний доступ людей до безпечної та якісної медичної допомоги у прифронтових громадах як елементу національної безпеки через зміцнення інфраструктури та її автономності, посилення кадрового потенціалу та екстрених служб, впровадження системних державних гарантій та євроінтеграційних стандартів у сфері стійкості.

ОСНОВНІ РІШЕННЯ ТА ІНСТРУМЕНТИ

Стійка та захищена інфраструктура

· Модернізація лікарень у прифронтових громадах: захищені / підземні приймальні, операційні, реанімації, пологові зали.

· Оснащення закладів генераторами, системами накопичення енергії, резервними джерелами тепла й води, альтернативним зв’язком.

· Створення автономних модульних медичних пунктів, захищених відділень у громадах із найвищими ризиками та мобільних медичних пунктів.

· Енергомодернізація будівель для зменшення вразливості під час блекаутів.

Відновлення та модернізація медичної мережі

· Реконструкція пошкоджених лікарень, амбулаторій та центрів екстреної допомоги з пріоритизацією приймальних і хірургічних відділень.

· Оснащення сучасним обладнанням (апарати комп’ютерної томографії та ультразвукового дослідження, лабораторії, реанімаційні комплекси, телемедичні модулі).

· Використання проєктів відбудови як можливості переходу на сучасні стандарти інфраструктури (інклюзивність, енергоефективність, укриття).

Безперервна екстрена допомога та мобільні рішення

· Посилення мережі екстреної медичної допомоги у прифронтових областях: додаткові бригади, пріоритетне оновлення автопарку, спеціально захищені автомобілі для зон підвищеного ризику.

· Страхування бригад екстреної допомоги, забезпечення засобами індивідуального захисту (бронежилети, шоломи) та надійним зв’язком.

· Мобільні медичні бригади / мінішпиталі, мобільні лабораторії та аптечні пункти з фіксованими графіками виїздів у віддалені громади.

· Чіткі протоколи маршрутизації до опорних лікарень.

Кадрова стійкість і мотивація

· Підвищені тарифні коефіцієнти, доплати та «ризикові» надбавки для медиків прифронтових громад як окремий напрям державної політики.

· Програми з надання службового житла, компенсація оренди, пакети відпочинку та оздоровлення для медиків та їхніх родин.

· Ротаційні програми: тимчасове підсилення лікарень прифронтових регіонів фахівцями з більш безпечних областей.

· Цільова підготовка медичних сестер, фельдшерів та лікарів за спеціальностями, критичними для прифронтових територій (екстрена медична допомога, анестезіологія, травматологія).

Ліки, витратні матеріали та резерви

· Створення розосереджених резервних складів ліків і витратних матеріалів на рівні прифронтових громад із цифровим моніторингом мінімальних запасів.

· Пріоритетний канал постачання критичних препаратів (інсулін, антибіотики, знеболювальні тощо) для прифронтових аптек із частковою компенсацією логістичних витрат.

· Розширення програм реімбурсації («Доступні ліки» та інші пакети Програми медичних гарантій) з урахуванням навантаження та ризиків прифронтових регіонів.

· Підтримка мобільних аптечних пунктів для малих і віддалених громад.

Теле- і дистанційна медицина

· Інтеграція телемедицини в первинну та спеціалізовану ланку: консультації лікарів прифронтових громад зі спеціалістами обласних і національних центрів.

· Забезпечення амбулаторій і фельдшерсько-акушерських пунктів технікою (ноутбуки, телемедичні комплекси, супутниковий інтернет).

Євроінтеграційні стандарти в медицині

· Впровадження систем управління безпекою пацієнтів та клінічною якістю за моделями країн Європейського Союзу (далі – ЄС) у лікарнях прифронтових регіонів.

· Адаптація європейських стандартів автономності медзакладів у кризових регіонах (енергетика, вода, зв’язок, укриття).

· Інтеграція прифронтових медичних проєктів у програми ЄС із медичної стійкості, ментального здоров’я та відбудови.

ОЧІКУВАНИЙ ВПЛИВ

· Гарантований доступ до медичної допомоги за будь-яких умов.

· Зниження смертності та ускладнень завдяки стійкій екстреній допомозі, захищеним лікарням і сучасним клінічним маршрутам пацієнта.

· Зміцнення кадрового потенціалу: менший відтік медиків, вищий рівень мотивації та захищеності персоналу.

· Формування мережі сучасних, автономних і захищених медичних закладів у прифронтових громадах.

· Підвищення довіри людей до системи охорони здоров’я та зміцнення загальної стійкості прифронтових територій як частина національної безпеки.

2. БЕЗПЕКА ЛЮДЕЙ, ГРОМАД ТА ЗАХИСТ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

КОНТЕКСТ І ВИКЛИКИ

Прифронтові території щоденно потерпають від ударів ворога.

Публічні простори, транспорт, будівлі соціальної сфери, критична інфраструктура й житлові квартали – у зоні постійної небезпеки.

Основні виклики:

· недостатня кількість укриттів та їх нерівномірна доступність;

· значна зношеність або непристосованість наявних захисних споруд;

· загроза від безпілотних літальних апаратів та необхідність пасивного захисту (антидронові сітки);

· потреба у стандартизованих рішеннях для забезпечення безпеки закладів освіти, транспорту, адміністративних будівель;

· недостатній інженерний захист критичної інфраструктури.

СТРАТЕГІЧНА МЕТА

Створити комплексну систему цивільної безпеки прифронтових громад, яка гарантуватиме захист людей, безпеку публічних просторів та стійкість критичної інфраструктури в умовах постійних обстрілів.

ОСНОВНІ РІШЕННЯ ТА ІНСТРУМЕНТИ

Укриття для цивільного населення

· Масштабування державної програми укриттів у громадах, розташованих поблизу лінії фронту.

· Обладнання укриттів у школах, дитсадках, центрах надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП), поліклініках, адміністративних будівлях.

· Створення мережі швидкодоступних мікроукриттів у житлових кварталах.

· Впровадження типових проєктів укриттів за міжнародними стандартами.

Концепція «накритих міст»

· Інтеграція принципів захищеності у просторове планування громад: безпечні маршрути, захищені пішохідні зони та транспортні коридори.

· Пілотні проєкти підземних або заглиблених просторів для масового перебування людей у періоди загроз.

· Створення захищених громадських зон у місцях скупчення людей.

Антидроновий та протиуламковий захист

· Встановлення антидронових сіток над критичними ділянками та об’єктами
в громадах поблизу лінії фронту (трансформаторні підстанції, котельні, дитячі майданчики, шкільні подвір’я, паркувальні зони, транспортні вузли).

· Розробка стандартизованих рішень і рекомендованих конструкцій для громад.

Інженерний захист критичної інфраструктури

· Фортифікаційне посилення водоканалів, теплових пунктів, диспетчерських, транспортних вузлів.

· Захист кабельних мереж, трансформаторних підстанцій, насосних станцій.

· Протидія касетним та уламковим ураженням шляхом встановлення брустверів, капонірів, протиуламкових екранів та захисних коробів.

· Паралельні інженерні рішення для об’єктів життєзабезпечення.

ОЧІКУВАНИЙ ВПЛИВ

· Зменшення кількості жертв і травм серед цивільного населення.

· Підвищення доступності укриттів та захищених публічних просторів.

· Значне зростання стійкості критичної інфраструктури до атак.

· Скорочення часу реагування на надзвичайні ситуації.

· Зміцнення відчуття захищеності та психологічної стійкості населення.

· Утримання людей у громадах завдяки реально дієвим заходам безпеки.

3. РЕАБІЛІТАЦІЯ, ПРОТЕЗУВАННЯ ТА МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВʼЯ

КОНТЕКСТ І ВИКЛИКИ

Прифронтові громади мають найбільше навантаження на систему реабілітації та ментального здоров’я.

Тут живуть військові після поранень, родини військових, цивільні, які пережили обстріли, втрати, окупацію, депортацію, і діти, які перебувають у стані хронічного стресу.

Попри це, доступ до реабілітаційних та психологічних послуг у прифронтових регіонах нерівномірний і часто обмежений.

Основні виклики:

· нестача фахівців із фізичної та психологічної реабілітації;

· дефіцит протезистів, ортопедів, ерготерапевтів, психологів, психотерапевтів;

· слабка матеріальна база реабілітаційних відділень;

· відсутність чітких клінічних маршрутів для пацієнтів із прифронтових громад до спеціалізованих центрів;

· недостатня кількість центрів ментального здоров’я та психосоціальної підтримки;

· надмірне психологічне та фінансове навантаження на сім’ї поранених і загиблих;

· недостатня кількість програм раннього втручання та реабілітації дітей.

СТРАТЕГІЧНА МЕТА

Створити в прифронтових громадах доступну, технологічну та стійку систему реабілітації, протезування та ментального здоров’я, яка забезпечить швидке відновлення, підтримку родин і зменшення довгострокових наслідків травм.

ОСНОВНІ РІШЕННЯ ТА ІНСТРУМЕНТИ

Система реабілітації в прифронтових громадах

· Розвиток реабілітаційних відділень у місцевих лікарнях і госпіталях.

· Підтримка роботи наявних центрів реабілітації ветеранів та цивільних, створення нових на базі опорних громад.

· Оснащення реабілітаційних відділень модульним обладнанням: роботизованими тренажерами, системами біофідбеку, обладнанням для ерготерапії.

· Створення чітких маршрутів пацієнтів до національних спеціалізованих центрів (міста Львів, Київ, Дніпро) із компенсацією логістичних витрат.

Протезування та ортопедія

· Доступ пацієнтів із прифронтових громад до національної системи протезування без черг та затримок.

· Створення виїзних бригад протезистів для Сумської, Харківської, Дніпропетровської, Донецької, Чернігівської, Запорізької та Миколаївської областей.

· Проведення «протезних днів» у громадах мобільними бригадами, що здійснюватимуть діагностику, підбір і налаштування протезів.

· Підтримка виробництва протезів в Україні, навчання нових фахівців.

Ментальне здоров’я та психосоціальна підтримка

· Розширення мережі центрів ментального здоров’я у прифронтових містах.

· Програми підтримки для родин загиблих, військових, ветеранів, вчителів, медиків, соціальних працівників та дітей, які пережили обстріли.

· Впровадження шкільних програм психосоціальної підтримки дітей у прифронтових регіонах.

· Мобільні команди психологів у громадах, що зазнають масованих атак.

Підтримка родин поранених, загиблих та ветеранів

· Центри підтримки родин ветеранів у прифронтових громадах: юридична, психологічна та соціальна допомога.

· Супровід родин поранених військових: соціальні послуги, опіка, реабілітаційна навігація.

· Програми відпочинку та відновлення для дітей військових і дітей загиблих.

· Підтримка демобілізованих військових у громадах: адаптаційні програми, групи підтримки, психологічний супровід.

Кадровий розвиток у сфері реабілітації та психічного здоров’я

· Спрощені програми підготовки та перекваліфікації фахівців – ерготерапевтів, фізичних терапевтів, психологів, соціальних працівників.

· Надбавки, житлові компенсації та ротаційні програми для фахівців, які працюють у прифронтових районах.

· Партнерство з університетами та реабілітаційними центрами для підготовки кадрів.

Євроінтеграційні стандарти у сфері реабілітації

· Впровадження стандартів Міжнародної організації охорони здоров’я та ЄС
у сфері ментального здоров’я і реабілітації.

· Участь прифронтових громад у програмах ЄС із підтримки ветеранів та цивільних, які пережили травматичні події.

· Співпраця з міжнародними реабілітаційними центрами для обміну досвідом
і навчання персоналу.

Очікуваний вплив

· Підвищення доступності та якості реабілітації у прифронтових громадах.

· Швидше відновлення військових і цивільних після поранень чи полону.

· Зменшення довгострокових наслідків стресу та травматичних подій у дітей
і дорослих.

· Системна підтримка родин поранених і загиблих.

· Зміцнення кадрової спроможності громад у сфері реабілітації та ментального здоров’я.

· Формування стійкої та європейської моделі підтримки людей, які постраждали від війни.

4. ОСВІТА, ДИТИНСТВО ТА ПІДТРИМКА СІМЕЙ ІЗ ДІТЬМИ

КОНТЕКСТ І ВИКЛИКИ

Прифронтові громади зазнають найбільшого тиску на систему освіти та соціальної підтримки дітей.

Школи та садки працюють під постійною загрозою обстрілів, зі зруйнованою інфраструктурою, нестачею укриттів, дефіцитом педагогів і високим рівнем стресу серед учнів і батьків.

Тут мешкають діти, які пережили обстріли, евакуацію, окупацію, втрату близьких. Сім’ї з дітьми часто стикаються з економічними труднощами, нестачею безпечних просторів, відсутністю підтримки та підвищеним психологічним навантаженням.

ОСНОВНІ ВИКЛИКИ

· зруйновані або пошкоджені школи та садки;

· нестача укриттів та безпечних навчальних просторів;

· кадровий дефіцит учителів, вихователів, педагогічних асистентів;

· хронічний стрес дітей і батьків, емоційне вигорання педагогів;

· відсутність доступної дошкільної освіти в більшості громад;

· зростання кількості дітей з особливими освітніми потребами після пережитих травматичних подій;

· перевантаження соціальних служб та нестача послуг раннього втручання;

· складність поєднання роботи й догляду за дітьми у сім’ях, що живуть на прифронтових територіях.

СТРАТЕГІЧНА МЕТА

Забезпечити дітям у прифронтових громадах доступ до безпечної, якісної та сучасної освіти, а сім’ям – системну соціальну підтримку, що дозволить зберегти дитинство, розвиток і стабільність у найскладніших умовах війни.

ОСНОВНІ РІШЕННЯ ТА ІНСТРУМЕНТИ

Безпечна та безперервна освіта

· Відбудова та модернізація шкіл і садків, створення безпечних укриттів та захищених класів.

· Оснащення шкіл сучасними цифровими класами, автономними джерелами живлення, Starlink та системами оповіщення.

· Створення «точок безпечної освіти» у громадах із підвищеними ризиками – захищені навчальні хаби.

· Гібридні формати навчання, які не знижують якість освіти навіть під час обстрілів.

Підтримка педагогів і кадрова стійкість

· Надбавки, доплати та компенсації для педагогів, які працюють у прифронтових громадах.

· Програми психологічної підтримки, профілактика вигорання, супервізія для вчителів і вихователів.

· Підготовка педагогічних асистентів, фахівців з інклюзивної освіти та шкільних психологів.

Психологічна та емоційна підтримка дітей

· Впровадження шкільних програм відновлення та психосоціальної підтримки дітей, які пережили обстріли, втрати, евакуацію.

· Створення дитячих просторів психологічної допомоги та розвантаження
у громадах.

· Мобільні команди психологів для роботи з дітьми у віддалених громадах.

· Програми підтримки батьків: навчання, робота з дитячим стресом, тривогою, агресією.

Дошкілля та раннє втручання

· Захищені модульні дитячі садки та дошкільні хаби у громадах, де садочки зруйновані.

· Розвиток програм раннього втручання для дітей, які мають ознаки затримки розвитку через війну.

· Створення груп короткотривалого перебування для дітей, щоб батьки могли працювати.

· Підтримка приватних ініціатив із догляду за дітьми у прифронтових громадах.

Підтримка сімей із дітьми

· Програми фінансової допомоги сім’ям із дітьми у прифронтових регіонах, зокрема дітьми із вразливих груп.

· Компенсація на оренду житла для сімей, які втратили домівки через війну.

· Підвищені виплати для догляду за дітьми родинам із дітьми та ВПО.

· Пакети гуманітарної підтримки та соціальний супровід родин у складних обставинах.

· Послуги тимчасового догляду за дітьми для підтримки батьків, які працюють або доглядають за пораненими.

Інклюзія та підтримка дітей з інвалідністю / особливими освітніми потребами

· Розширення мережі інклюзивно-ресурсних центрів у прифронтових громадах.

· Спеціальні програми реабілітації та психосоціальної підтримки дітей з особливими освітніми потребами (далі – ООП), які пережили травматичні події.

· Асистенти дітей з ООП та індивідуальні маршрути навчання.

· Доступ до телемедичних консультацій для батьків і спеціалістів.

Євроінтеграційні стандарти

· Впровадження стандартів ЄС у сфері шкільної безпеки, цифрової освіти та інклюзії.

· Участь прифронтових громад у програмах ЄС, спрямованих на підтримку освітньої інфраструктури та добробуту дітей.

· Партнерства шкіл прифронтових регіонів з освітніми установами ЄС.

Очікуваний вплив

· Гарантований доступ дітей до якісної та безпечної освіти.

· Зменшення рівня стресу та психологічних наслідків війни у дітей і підлітків.

· Посилення педагогічної спроможності та збереження кадрового потенціалу.

· Розвиток дошкільних закладів, доступ до раннього втручання та інклюзивної освіти.

· Кращі умови для сімей із дітьми, стабілізація демографічної ситуації.

· Наближення освітніх стандартів прифронтових громад до європейських.

5. ЕКОНОМІЧНЕ ВІДНОВЛЕННЯ ТА ПІДТРИМКА БІЗНЕСУ

КОНТЕКСТ І ВИКЛИКИ

Прифронтові громади забезпечують значну частину промислового, аграрного та логістичного потенціалу країни, водночас працюючи в умовах постійних атак, руйнувань і високих ризиків.

Бізнес у прифронтових регіонах стикається з унікальними викликами:

· руйнування промислових об’єктів, складів, логістичних центрів;

· відсутність доступу до кредитів через «високі ризики»;

· можливе посилення податкового тиску;

· складність логістики та зберігання продукції;

· брак інвестицій, втрата обладнання, зростання витрат на страхування або його відсутність;

· кадровий дефіцит через міграцію та мобілізацію;

· обмежені можливості для релокації в межах громад;

· зниження купівельної спроможності населення.

Бізнес працює «на межі», але саме він утримує економіку прифронтових громад та забезпечує робочі місця.

СТРАТЕГІЧНА МЕТА

Сформувати в прифронтових громадах спеціальний економічний режим, який дозволить бізнесу працювати, інвестувати, відновлюватись і створювати робочі місця в умовах постійних безпекових загроз, через доступ до фінансів, інфраструктури,
за допомогою податкових стимулів та державних гарантій.

ОСНОВНІ РІШЕННЯ ТА ІНСТРУМЕНТИ

Спеціальний режим для бізнесу прифронтових громад

· Податкові стимули: недопущення введення 20 % ПДВ для малого та мікробізнесу, звільнення від сплати або зниження податків на період активних бойових дій, пільги на землю й нерухомість.

· Державні гарантії під інвестиції, кредити та лізингові програми, страхування воєнних ризиків.

· Спрощені дозвільні процедури для запуску виробництва, будівництва та реконструкції об’єктів.

· Пріоритетне фінансування енергетичних та логістичних проєктів.

· Пріоритетний доступ до регіональних державних закупівель.

· Підтримка безпечних та захищених логістичних маршрутів.

Кредити, інвестиції та доступ до фінансів

· Окремий пакет державного кредитування для прифронтового бізнесу:

· нульові та мінімальні ставки;

· державні гарантії;

· спеціальні інвестиційні кредити для промисловості та переробки.

· Розширення програм: 5–7–9 %, мікрогранти на створення бізнесу, інвестиційні гранти (переробка, виробництво, агро).

· Місцеві програми співфінансування для критичного бізнесу (логістика, енергетика, харчова промисловість).

· Залучення інвесторів через Агенцію відновлення, USAID, GIZ, Європейський банк реконструкції та розвитку, програми ЄС.

Енергетична стійкість та автономність

· Підтримка бізнесу у встановленні генераторів, сонячних станцій, накопичувальних енергетичних систем.

· Створення індустріальних бізнес-хабів з автономним енергоживленням та інтернетом.

· Програми компенсації енерговитрат для підприємств, які працюють на високоризикових територіях.

· Модернізація місцевих електромереж для зменшення ризиків відключень.

Інфраструктура та логістика

· Відновлення доріг, мостів, складів, логістичних центрів і промислових зон у прифронтових областях.

· Підтримка місцевих вантажних перевізників, компенсації за логістику в умовах воєнних ризиків.

· Розвиток індустріальних парків у прифронтових регіонах.

· Локальні «логістичні хаби стійкості» для агро, переробки та промисловості.

Підтримка малого та середнього бізнесу

· Мікрогранти, менторські програми, бізнес-інкубатори, навчальні програми для підприємців.

· Розширення можливостей для жінок-підприємців, родин ветеранів, ВПО.

· Програми відшкодування частини витрат на обладнання.

· Підтримка бізнесу, який забезпечує критичні соціальні функції (аптеки, пекарні, станції технічного обслуговування, харчова переробка).

Відновлення промислового потенціалу

· Перезапуск промислових виробництв, які були зупинені чи зруйновані.

· Стимули для модернізації виробничих ліній і переходу на сучасні технології.

· Підтримка переробки (харчова, агро, деревообробка, машинобудування).

· Інвестиції в кластери: індустрія будівельних матеріалів, логістика, переробка.

Євроінтеграційні стандарти та регуляція

· Впровадження стандартів ЄС у сфері промислової безпеки, інфраструктури, екології та якості.

· Доступ до програм ЄС, інновацій і модернізації виробництва для малих та середніх підприємств.

· Гармонізація на місцевому рівні процедур, що полегшують доступ бізнесу до ринків ЄС.

Очікуваний вплив

· Збереження та створення робочих місць у прифронтових громадах.

· Зростання економічної активності та податкових надходжень.

· Підвищення інвестиційної привабливості регіонів.

· Стійкі енергетичні, логістичні та промислові рішення.

· Формування спеціального економічного режиму для прифронтових територій.

· Зміцнення національної економіки через відновлений прифронтовий бізнес.

6. СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА ТА ПІДТРИМКА ВРАЗЛИВИХ КАТЕГОРІЙ НАСЕЛЕННЯ

КОНТЕКСТ І ВИКЛИКИ

Прифронтові громади несуть підвищене соціальне навантаження.

Тут проживають:

· родини військових, поранених і загиблих;

· люди з інвалідністю, зокрема й отриманою внаслідок війни;

· літні люди, які не мають можливості виїхати;

· ВПО;

· діти, які пережили травматичні події;

· сім’ї у складних життєвих обставинах.

Система соціального захисту працює під тиском: нестача кадрів, високий рівень вигорання, обмежені ресурси, високий попит на послуги догляду та психологічну допомогу. Потреба у соціальних послугах зросла в рази, а можливості громад – ні.

Основні виклики:

· нестача соціальних працівників та фахівців із соціальної роботи;

· низька оплатa праці та відсутність мотиваційних програм;

· недостатня кількість послуг догляду вдома та підтриманого проживання;

· обмежений доступ до послуг денного догляду, раннього втручання та супроводу сімей;

· відсутність кризових служб у багатьох громадах;

· підвищене навантаження на сім’ї, які доглядають за пораненими, важкохворими або дітьми з ООП;

· проблеми з доступністю до гуманітарної допомоги в селах;

· вигорання соціальних працівників, які працюють у прифронтових громадах.

СТРАТЕГІЧНА МЕТА

Створити сучасну, стійку та орієнтовану на людину систему соціальної підтримки в прифронтових громадах, яка забезпечить базові соціальні послуги, допомогу сім’ям, догляд за вразливими категоріями населення та стійкість громад до тривалих викликів війни.

ОСНОВНІ РІШЕННЯ ТА ІНСТРУМЕНТИ

Система соціальних послуг у прифронтових громадах

· Розвиток мережі соціальних послуг: соціальний супровід, догляд удома, денний догляд, кризові служби, раннє втручання.

· Виїзні команди соціальних працівників для малих і віддалених громад.

· Оцифрування записів, електронні кейси сімей, системна аналітика соціальних потреб.

· Навігація для сімей: одна «точка входу», яка веде сім’ю через усі послуги.

Підтримка сімей у складних життєвих обставинах

· Соціальний супровід сімей, які пережили втрату, поранення, окупацію, евакуацію.

· Програми гуманітарної підтримки: продуктові набори, засоби гігієни, одяг, засоби догляду.

· Підтримка матерів-одиначок, багатодітних сімей, родин військових.

· Послуги «перепочинку для родини»: тимчасовий догляд за дитиною або дорослим з інвалідністю.

Догляд за людьми з інвалідністю та літніми людьми

· Розвиток послуг догляду вдома, патронажу, соціальної адаптації.

· Підтримане проживання для людей, які втратили можливість жити самостійно.

· Центри денного догляду для людей похилого віку та людей з інвалідністю.

· Навчання сімей догляду за людиною після поранення чи інвалідизації.

Внутрішньо переміщені особи та соціальна інтеграція

· Комплексні програми супроводу ВПО у прифронтових громадах.

· Відновлення документів, підтримка з реєстрацією, працевлаштуванням, житлом.

· Підтримка дітей ВПО: підвищені виплати, компенсація оренди житла, працевлаштування, доступ до освіти, психологічна допомога, соціальна адаптація, повноцінна інтеграція в життя громад.

· Інтеграційні хаби та спільноти взаємопідтримки.

Раннє втручання та підтримка дітей із особливими освітніми потребами

· Центри раннього втручання при амбулаторіях та соцслужбах.

· Підтримка дітей з ООП: асистент дитини, логопед, психолог, індивідуальні програми розвитку.

· Виїзні програми фахівців до громад без інклюзивно-ресурсних центрів.

· Підтримка батьків у догляді за дітьми з інвалідністю, навчання, консультації.

Підтримка соціальних працівників та кадрова стійкість

· Надбавки та мотиваційні програми для соціальних працівників.

· Психологічна підтримка та супервізія для працівників, що працюють у стресових умовах.

· Програми навчання та перепідготовки (фахівець із соціальної роботи, асистент сім’ї, доглядальник).

· Система ротацій: тимчасове підсилення соціальних служб прифронтових регіонів з інших областей.

Євроінтеграційні стандарти у соціальній сфері

· Впровадження стандартів ЄС у сфері соціальних послуг, догляду, раннього втручання, супервізії.

· Доступ до європейських програм підтримки вразливих груп.

· Партнерства громад прифронтових регіонів з європейськими соціальними інституціями.

Очікуваний вплив

· Розвиток повноцінної системи соціальних послуг у прифронтових громадах.

· Зменшення навантаження на родини через послуги догляду та соціального супроводу.

· Своєчасна допомога дітям, літнім людям і людям з інвалідністю.

· Стабілізація соціальної ситуації та зменшення вразливості громад.

· Збереження та зміцнення кадрового потенціалу системи соціального захисту.

· Наближення соціальної політики прифронтових громад до європейських стандартів.

7. ПІДТРИМКА ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ТА ІНТЕГРАЦІЯ ВПО У ПРИФРОНТОВІ ГРОМАДИ

КОНТЕКСТ І ВИКЛИКИ

Прифронтові громади приймають і розміщують значну кількість ВПО. Частина сімей переміщується всередині області після евакуації або масованих обстрілів; частина – повертається з інших регіонів та потребує інтеграції.

Основні виклики:

· нестача житла для тривалого проживання;

· відсутність стабільної роботи або можливості відновити бізнес;

· обмежений доступ до садків, шкіл, медичних послуг;

· черги на соціальний супровід, брак соціальних працівників;

· складність із відновленням документів та реєстрацією;

· психологічна травма та стрес після втрати домівки;

· інтеграція дітей у нові колективи;

· зростання навантаження на місцеві громади та бюджети.

СТРАТЕГІЧНА МЕТА

Забезпечити ВПО гідні умови життя, житло, доступ до послуг та можливість повноцінної інтеграції в прифронтові громади через житлові програми, працевлаштування, підтримку дітей, соціальний супровід і створення спільнот взаємопідтримки.

ОСНОВНІ РІШЕННЯ ТА ІНСТРУМЕНТИ

Житлові рішення для ВПО

· Модульні житлові квартали та тимчасове житло у громадах, які постійно приймають ВПО.

· Програми компенсації оренди житла для сімей, що втратили домівки.

· Прискорені процедури ремонту покинутих будинків для тимчасового розміщення.

· Пільгові умови житлових кредитів для ВПО (спільні програми з державними банками).

· «Житло + супровід» для вразливих сімей разом із соціальним працівником.

Комплексний соціальний супровід

· Відновлення документів, реєстрація, оформлення соціальних виплат, правові консультації.

· Виїзні бригади соціальних працівників та адміністраторів ЦНАП у громадах, де проживають ВПО.

· Супровід сімей із дітьми:

· доступ до садків і шкіл,

· психологічна підтримка,

· інклюзія.

· Соціальна навігація за принципом «одне вікно» для сім’ї.

Робота, зайнятість та розвиток бізнесу ВПО

· Мікрогранти для підприємців із числа ВПО.

· Підтримка релокації бізнесу в межах області або громади.

· Навчальні програми, перекваліфікація, курси цифрових навичок.

· Пільгове працевлаштування ВПО на критичні місцеві вакансії (освіта, медицина, соціальна сфера, логістика).

· Підтримка жіночого підприємництва та робочих місць для молодих мам.

· Додаткові стимули для місцевого бізнесу при працевлаштуванні ВПО.

Інтеграція та соціальна взаємодія

· Центри інтеграції ВПО при громадах:

· психологічні консультації,

· правова допомога,

· групи взаємопідтримки,

· мікроподії для дітей та родин.

· Програми культурної адаптації, волонтерства, спільні ініціативи з місцевими мешканцями.

· Окремі заходи для підлітків і молоді – спорт, неформальна освіта, волонтерські клуби.

Психологічна підтримка ВПО

· Мобільні психологи та кризові групи для сімей, що пережили обстріли або окупацію.

· Групи підтримки для жінок, які виїхали з окупованих або небезпечних територій.

· Психологічна реабілітація дітей та підлітків.

· Консультації для батьків із відновлення батьківських навичок після пережитого стресу.

Доступ до освіти, медицини та соціальних послуг

· Пріоритетний доступ ВПО до садків, шкіл, медичних закладів у громадах із великим навантаженням.

· Мобільні амбулаторії та мобільні аптеки у місцях компактного проживання ВПО.

· Розширення мережі інклюзивно-ресурсних центрів та програм раннього втручання для дітей ВПО.

· Координація між громадами щодо забезпечення опорних лікарень і шкіл.

Євроінтеграційні стандарти у роботі з ВПО

· Впровадження європейських моделей інтеграції переселенців.

· Залучення громад до програм ЄС із підтримки ВПО, житлових проєктів, працевлаштування та соціальної адаптації.

· Партнерства з містами ЄС, які мають досвід роботи з великими групами переселенців.

Очікуваний вплив

· Забезпечення ВПО житлом, роботою та соціальними послугами.

· Зменшення соціальної напруги та навантаження на місцеві громади.

· Інтеграція ВПО у місцеві спільноти й розвиток людського капіталу прифронтових регіонів.

· Покращення доступу дітей ВПО до освіти й психологічної підтримки.

· Формування європейської моделі інтеграції переселенців у прифронтові громади.

8. ВІДНОВЛЕННЯ, ІНФРАСТРУКТУРА ТА СТІЙКІСТЬ ПРИФРОНТОВИХ ГРОМАД

КОНТЕКСТ І ВИКЛИКИ

Прифронтові громади зазнають щоденних руйнувань житлової, транспортної, медичної, освітньої та енергетичної інфраструктури. Тут зосереджені найбільші потреби у відбудові, але саме ці громади мають найскладніші умови для реалізації проєктів, через:

· повторні обстріли та ризики нових руйнувань;

· недостатність державного та донорського фінансування;

· затримки у реалізації проєктів через складність процедур;

· проблеми з підрядниками та логістикою;

· дефіцит будівельних матеріалів і фахівців;

· різний рівень можливостей громад;

· відсутність єдиних стандартів та пріоритизації відновлення.

Попри це, саме прифронтові громади мають бути першими у черзі на відбудову – з огляду на масштаби руйнувань, роль у національній безпеці та вплив на повернення населення.

СТРАТЕГІЧНА МЕТА

Створити ефективну, безпечну та пріоритизовану систему відновлення для прифронтових громад із чіткими стандартами, узгодженими маршрутами, спрощеними процедурами, сучасною інфраструктурою та залученням інвесторів.

ОСНОВНІ РІШЕННЯ ТА ІНСТРУМЕНТИ

Пріоритизація прифронтових територій у державній політиці відновлення

· Окремий державний режим відновлення для прифронтових громад.

· Пріоритетне фінансування відбудови в регіонах з найбільшими руйнуваннями.

· Розширене фінансування через Державний фонд регіонального розвитку, Фонд підтримки прифронтових територій, пріоритетність фінансування окремих проєктів через Національну установу розвитку та Агентство відновлення для прифронтових територій.

· Спрощені процедури для проєктів у зонах підвищеного ризику.

Відновлення житлової інфраструктури

· Реконструкція та будівництво житлових будинків за сучасними стандартами безпеки (укриття, модульні захисні приміщення).

· Програми швидкого ремонту багатоквартирних будинків («fast recovery»).

· Відновлення житла для ВПО та сімей, які втратили домівки.

· Єдині типові проєкти відбудови для пришвидшення процедур.

Відбудова критичної інфраструктури

· Відновлення енергетичних об’єктів: котелень, підстанцій, ліній електропередачі, мереж теплопостачання.

· Модернізація водопостачання та водовідведення, будівництво резервних вузлів.

· Відбудова шкіл, садків, лікарень, ЦНАП, соціальних центрів.

· Створення захищених, стійких та децентралізованих інфраструктурних вузлів (захищені операційні, підземні укриття, автономні енергосистеми).

Логістика та транспорт

· Реконструкція доріг, мостів і логістичних коридорів у прифронтових областях.

· Відновлення місцевої комунальної інфраструктури: дороги, вулиці, зупинки, мережі.

· Підтримка логістики для бізнесу (склади, термінали, малі логістичні хаби).

· Програми для відновлення громадського транспорту в містах і селах прифронтових територій.

Координація відновлення та єдині стандарти

· Єдині стандарти відбудови для прифронтових громад (енергоефективність, інклюзія, безпека, укриття).

· Узгодження проєктів між громадами, областями, державою та донорами.

· Єдині карти руйнувань та пріоритетів (у межах цифрової платформи АПМГ).

· Незалежний моніторинг реалізації проєктів і публічні звіти.

Енергетична стійкість

· Програми енергетичної модернізації будівель та переведення критичної інфраструктури на децентралізовані автономні джерела живлення.

· Створення «точок енергостійкості» у громадах: автономні хаби з теплом, світлом і зв’язком.

· Підтримка встановлення сонячних станцій, теплових насосів та накопичувальних систем.

Відновлення економічної інфраструктури

· Реконструкція промислових зон, складів, ринків, виробничих майданчиків.

· Створення індустріальних парків у прифронтових регіонах.

· Підтримка переробних підприємств і критичних ланцюгів виробництва.

· Спеціальні програми для аграрної інфраструктури (розмінування, обробка земель, елеватори, сушарки, склади).

Робота з донорами та міжнародними партнерами

· Підготовка якісних проєктів для донорського фінансування.

· Створення донорського кабінету при АПМГ (каталог проєктів громад).

· Партнерські програми з містами ЄС для реконструкції об’єктів у прифронтових регіонах.

· Залучення міжнародного бізнесу до інвестицій у стійкі перспективні проєкти.

Євроінтеграційні стандарти у відновленні

· Впровадження принципу «Build back better», який використовують країни ЄС.

· Стандарти енергоефективності та безпеки згідно з нормами ЄС.

· Синхронізація відбудови з майбутньою інтеграцією в ЄС (транспорт, екологія, інфраструктура).

Очікуваний вплив

· Швидке та пріоритетне відновлення прифронтових громад.

· Безпечна, сучасна та енергоефективна інфраструктура.

· Повернення людей, зростання бізнес-активності.

· Зниження гуманітарного та соціального навантаження.

· Посилення національної безпеки через стійкі прифронтові території.

· Готовність громад до подальшої інтеграції в ЄС.

9. МІЖНАРОДНІ ПАРТНЕРСТВА, ДОНОРИ, МІСТА-ПОБРАТИМИ, ВНУТРІШНІЙ ГРОМАДСЬКИЙ СЕКТОР І ПРОФСПІЛКИ

КОНТЕКСТ І ВИКЛИКИ

Прифронтові громади несуть найбільше гуманітарне, соціальне, економічне та інфраструктурне навантаження, тому саме вони потребують пріоритетної міжнародної уваги. Водночас громади часто стикаються з:

· нерівним доступом до міжнародних програм;

· нестачею проєктного менеджменту та фахівців зі знанням англійської мови;

· складністю підготовки якісних проєктних заявок;

· відсутністю сталих каналів комунікації з донорськими інституціями;

· низькою обізнаністю міжнародних партнерів про реальні потреби прифронтових територій;

· розривом між зусиллями держави, громад, волонтерів, громадських організацій та профспілок, що працюють паралельно, а не синхронно.

При цьому саме міжнародні організації, фонди та громадський сектор забезпечують критичну частину допомоги – від гуманітарної та безпекової до реабілітаційних проєктів і відновлення інфраструктури.

СТРАТЕГІЧНА МЕТА

Створити системну модель міжнародної співпраці прифронтових громад через інституційні партнерства, донорські програми, співпрацю з містами-побратимами, громадським сектором, профспілками та міжнародними технологічними організаціями.

ОСНОВНІ РІШЕННЯ ТА ІНСТРУМЕНТИ

Міжнародні донорські програми для прифронтових громад

· Створення при АПМГ донорського офісу (єдиний канал комунікації для грантів, проєктів та партнерств).

· Каталог пріоритетних проєктів для донорів за такими напрямами: безпека, медицина, освіта, відбудова, бізнес.

· Системне інформування донорів про потреби прифронтових громад та пріоритети відновлення.

· Спрощення доступу громад до програм міжнародної підтримки.

· Створення інструменту «громада – донор» для прямої реалізації проєктів без складних бюрократичних процедур.

Партнерства з містами-побратимами та муніципалітетами ЄС

· Розвиток наявних та започаткування нових партнерств із містами ЄС, країн – членів Групи семи та інших міжнародних партнерів України.

· Прямі муніципальні проєкти: підземні школи, модульні амбулаторії, генератори, транспорт, енергетична модернізація.

· Програми обміну досвідом для вчителів, медиків, соціальних працівників, комунальників.

· Спільні проєкти з відбудови та інфраструктурної стійкості.

· Міські «хаби солідарності» – довгострокові партнерства на рівні міст.

Співпраця з громадськими організаціями та волонтерським сектором

· Координація із найбільшими українськими та міжнародними громадськими організаціями.

· Механізм «єдиної точки входу» для громадських організацій у громадах з метою уникнення дублювання та безсистемності.

· Публічні звіти про реалізовані громадськими організаціями проєкти
в прифронтових територіях.

· Підтримка волонтерських ініціатив, які забезпечують реабілітацію, гуманітарну підтримку, допомогу сім’ям, психологічну турботу.

Співпраця з профспілками та трудовими асоціаціями

· Партнерства з профспілками медичних працівників, освітян, промислових робітників, комунальних служб.

· Спільні програми підтримки працівників та бізнесу у прифронтових умовах (страхування, психологічна допомога, правова підтримка).

· Адвокація спільних рішень щодо оплати праці, компенсацій, безпеки на робочих місцях.

· Підтримка професійної освіти та перекваліфікації працівників, які втратили роботу через війну.

Міжнародні технологічні та інноваційні проєкти

· Залучення технічної допомоги для цифровізації громад, енергетичної модернізації, створення автономних систем, антидронового захисту та моніторингу.

· Спільні інноваційні проєкти з університетами ЄС та технічними інституціями.

· Механізм «пілотних громад» для тестування рішень у сфері безпеки, логістики, медицини, соціальних послуг.

Платформа міжнародної адвокації прифронтових регіонів

· Регулярна присутність АПМГ та її лідерів на міжнародних форумах і конференціях.

· Комунікація з посольствами, парламентами, муніципальними асоціаціями ЄС.

· Щорічний Міжнародний форум прифронтових громад – майданчик для донорів, урядів, бізнесу та громадських організацій.

· Аналітичні звіти про вплив війни на прифронтові території для міжнародних партнерів.

Очікуваний вплив

· Зростання обсягів міжнародної допомоги та залучення інвестицій у прифронтові громади.

· Підвищення якості реалізації проєктів та їх відповідності потребам.

· Створення довгострокових партнерств між громадами України та світу.

· Синхронізація зусиль держави, донорів, громадських організацій та профспілок.

· Формування міжнародної підтримки прифронтового розвитку як окремого пріоритету світових інституцій.

· Посилення стійкості громад завдяки проєктам, які реалізуються вже під час війни.

10. ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ НА РІВНІ МІСТ І ГРОМАД

КОНТЕКСТ І ВИКЛИКИ

Євроінтеграція для прифронтових громад – це не лише політичний курс.
Це питання виживання, відновлення, модернізації, доступу до фінансування, підвищення стандартів життя, безпеки та стійкості.

Однак громади на передовій стикаються з перешкодами:

· нестача фахівців із проєктного менеджменту та європейських процедур;

· обмежений доступ до програм ЄС через вимоги, які важко виконати в умовах війни;

· брак інституційної спроможності;

· затримки з підготовкою документації через постійні атаки;

· низька залученість місцевого бізнесу до європейських програм;

· недостатня синхронізація відбудови зі стандартами ЄС.

Попри це, прифронтові громади можуть стати флагманами європейської трансформації, адже потребують найшвидшої модернізації.

СТАТЕГІЧНА МЕТА

Перетворити прифронтові громади на простір європейських стандартів у безпеці, управлінні, інфраструктурі, освіті, медицині, екології та бізнесі, забезпечивши їх прямий доступ до програм ЄС, партнерств і фінансування.

ОСНОВНІ РІШЕННЯ ТА ІНСТРУМЕНТИ

Євроінтеграційні стандарти у відбудові та інфраструктурі

· Впровадження стандартів ЄС у сфері енергоефективності, інклюзії, безпеки та екології.

· Синхронізація відбудови (житло, лікарні, школи, дороги) з нормами ЄС.

· Будівництво інфраструктури за принципом «Build back better».

Європейські стандарти управління та прозорості

· Прозоре бюджетування, електронні закупівлі, відкриті дані.

· Підвищення інституційної спроможності громад відповідно до принципів ЄС.

· Цифрові сервіси.

· Програми професійного навчання для керівників громад, старост та комунальних служб.

Участь у програмах ЄС для розвитку громад

· Пріоритетне включення прифронтових громад у програми транскордонної співпраці.

· Допомога в підготовці заявок і технічної документації, у проєктному менеджменті.

· Повний супровід від підготовки заявки до завершення реалізації проєктів та звітності.

Євроінтеграція в соціальній сфері та освіті

· Впровадження європейських стандартів соціальних послуг, догляду, раннього втручання, інклюзії.

· Освітні програми з безпеки, цифрової грамотності, психологічної стійкості.

· Програми обміну педагогами та соціальними працівниками з ЄС.

· Підтримка інклюзивних програм та розвитку інклюзивно-ресурсних центрів відповідно до європейських моделей.

Європейські підходи до бізнесу, інновацій та промисловості

· Гармонізація місцевих процедур із нормами ЄС для залучення інвесторів.

· Підтримка малих та середніх підприємств у виході на європейські ринки.

· Індустріальні парки за стандартами ЄС: екопроцедури, безпека, енергоефективність.

· Спільні інноваційні проєкти з технопарками та університетами ЄС.

Екологічні стандарти ЄС

· Управління відходами, сортування, переробка – за моделлю держав – членів ЄС.

· Зменшення викидів, модернізація котелень, енергоощадні рішення для шкіл і лікарень.

· Відновлення річкових екосистем, зелених зон і громадських просторів.

Партнерства з містами та інституціями ЄС

· Побратимські програми з муніципалітетами Європи.

· Спільні проєкти з міськими агентствами розвитку, торговими палатами, комунальними компаніями.

· Регулярні місії АПМГ до ЄС із презентацією потреб і можливостей прифронтових регіонів.

Очікуваний вплив

· Прифронтові громади працюють за стандартами ЄС у безпеці, інфраструктурі та управлінні.

· Значне розширення доступу до фінансування ЄС.

· Покращення якості послуг, прозорості та ефективності місцевої влади.

· Інфраструктура, побудована з урахуванням стандартів ЄС, стає основою довготривалої стійкості.

· Підвищення довіри мешканців та інвесторів до прифронтових регіонів.

· Синхронізація повоєнного відновлення з європейськими нормами як частина шляху України до членства в ЄС.

ЗАКЛЮЧЕННЯ. ПРИФРОНТОВІ ГРОМАДИ ЯК ПРОСТІР СТІЙКОСТІ ТА МАЙБУТНЬОГО УКРАЇНИ

2026 рік стане вирішальним для прифронтових територій. Саме тут визначається, якою буде повоєнна Україна: сильною чи виснаженою, модернізованою чи зруйнованою, здатною до розвитку чи замкненою у спіралі втрат.

Прифронтові громади – це не периферія. Це стрижень національної безпеки, економічного потенціалу та людської стійкості країни.

Об’єднавшись в Асоціацію, громади, що живуть під постійною загрозою, довели, що спільними зусиллями можна змінювати державну політику, залучати ресурси, будувати інфраструктуру, відновлювати бізнес і підтримувати людей навіть
у найважчих умовах війни.

Десять стратегічних напрямів роботи АПМГ на 2026 рік формують комплексну відповідь на всі ключові виклики прифронтових територій:

· від безпеки і захисту людей до медицини та реабілітації,

· від освіти й соціальної підтримки до економіки та відновлення,

· від інтеграції ВПО до міжнародних партнерств і євроінтеграції.

Стратегія діяльності АПМГ у 2026 році – це не «декларація намірів». Це план системних рішень, який ґрунтується на реальних потребах громад, досвіді місцевого самоврядування та можливостях міжнародних партнерів.

Кожен напрям – це конкретні інструменти, механізми й політики, які можуть бути впроваджені вже сьогодні.

АПМГ продовжить:

· представляти інтереси прифронтових міст і громад на національному рівні;

· домагатися спеціальних режимів підтримки та фінансування;

· координувати відновлення й залучення міжнародної допомоги;

· забезпечувати громади знаннями, аналітикою та моделями стійкості;

· формувати партнерства, які відкривають доступ до ресурсів, технологій і досвіду.

Ми переконані, що прифронтові території – це місце, де народжується українська стійкість і майбутній розвиток країни.

Вони вистояли, коли цього не очікував ніхто. Вони продовжують працювати та розвиватися у надскладних умовах.

Прифронтові території залишаються домом для мільйонів українців, які щодня доводять, що наші люди – незламні, а наше майбутнє – у стійкому розвитку, безпеці та європейській перспективі України.

2026 рік має стати роком, у якому прифронтові громади не просто зберігають стійкість, а стають точками зростання України, повертають людей, запускають економіку, відновлюють інфраструктуру, модернізують послуги й разом з Україною інтегруються в європейську спільноту.