Економіка стійкості та розвиток прифронтових областей: Асоціація прифронтових міст і громад окреслила ключові рішення на форумі «Відновлення України»

1 грудня у Києві відбувся Форум «Відновлення України: якісні інституції та економічна безпека», який об’єднав представників уряду, парламенту, місцевого самоврядування, бізнес-спільноти та міжнародних організацій. У центрі уваги – економічна стійкість країни, інституційні реформи та роль прифронтових територій у розвитку України під час війни та в повоєнний період.
Голова Асоціації прифронтових міст та громад, Харківський міський голова Ігор Терехов окреслив умови, необхідні для того, щоб прифронтовий бізнес і громади змогли не лише вистояти, а й стати драйверами розвитку країни.
Він наголосив, що прифронтові території мають розглядатися не як «окрема проблемна зона», а як частина національної економіки, яка працює в екстремально складних умовах. Зокрема, попри масові руйнування і релокацію частини підприємств, бізнес у Харкові зберіг активність і демонструє здатність до відновлення.

«Прифронтові регіони – це не виняток і не «особлива категорія», як нас часто сприймають. Це частина української економіки, яка продовжує працювати в умовах, за яких інші розвиток узагалі не планують. У Харкові під час повномасштабної війни закрилися понад 11 тисяч ФОПів і були зруйновані сотні виробництв. Проте сьогодні у місті працюють понад 127 тисяч підприємців – це більше, ніж до вторгнення. Люди відкривають бізнеси під обстрілами, запускають нові лінії, будують енергетичні «острівці стійкості», інвестують в укриття та створюють робочі місця. Харківʼяни роблять це «на характері» та за нашої підтримки: Харків – місто, де для бізнесу скасовано всі місцеві податки під час війни. Але характер – це не політика. Якщо ми хочемо, щоб прифронтові регіони залишалися економічно активними, потрібні державні інструменти підтримки, які відповідають реальним ризикам – це страхування воєнних загроз, кредити для прифронтового бізнесу та окремі стандарти його участі у державних програмах та закупівлях. Це не пільги – це основа, без якої території можуть втратити людей і, як наслідок, економіку», – підкреслив Ігор Терехов.

Він також навів приклади інших прифронтових регіонів, де бізнес попри втрати демонструє здатність до зростання: на Чернігівщині сьогодні працюють майже 43 тисячі ФОПів – на 12,4% більше, ніж до війни, а лише за 8 місяців цього року там створено понад 7 тисяч нових робочих місць. Така статистика підтверджує, що прифронтові громади мають потенціал стати точками повоєнного економічного зростання.
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев у своїй промові наголосив, що підтримка прифронтових територій – один із ключових пріоритетів для уряду.

«Ми спрямовуємо всі доступні ресурси саме у прифронтові регіони, туди, де людям і бізнесу найважче. Уже працюють рішення щодо стовідсоткового бронювання для місцевих підприємств, доступніших іпотек, пільгових кредитів та компенсації страхування військових ризиків. Ми допомагаємо агросектору, запускаємо програми для фермерів і займаємося розмінуванням земель. Наше завдання – зробити так, щоб у прифронтових громадах можна було жити, працювати й розвиватися навіть у цих надскладних умовах», – зазначив Олексій Соболев.

До заходу також долучився голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім. Він окреслив стратегічний потенціал південних областей країни та наголосив, що регіон має всі передумови, щоб стати новою економічною віссю України.

«Ми вже сьогодні будуємо український Південь 2.0 – регіон, який не просить допомоги, а створює можливості. Наприклад, довели, що можемо будувати швидко і якісно: працюють два індустріальних парки, Тилігульська ВЕС. Наше завдання – залучити інвестиції. Але інвестор не прийде туди, де немає страхування ризиків, зрозумілих кредитів, податкових стимулів та підтримки людського капіталу. Це не “побажання”, це передумови для продовження розвитку. Якщо ми хочемо, щоб південь став стратегічною віссю української економіки, треба забезпечити йому ці інструменти з боку держави. Водночас, ми не чекаємо ідеальних умов – створюємо їх самі, залучаючи іноземні інвестиції завдяки чистій репутації та реально привабливим проектам. І якщо нам вдається робити це під час війни, то у мирний час темпи будуть ще більш вражаючими», – підкреслив Віталій Кім.

Представники бізнесу переконані, що державна політика підтримки прифронтових територій має бути окремим стратегічним напрямом, а критерії їхньої участі у державних програмах – адаптовані до умов високих ризиків. Бізнес-асоціації вже запропонували низку рішень, зокрема запуск страхування воєнних ризиків, удосконалення програми «5-7-9%» для регіонів поруч із фронтом та створення прозорих процедур доступу до грантових і інвестиційних програм.
Асоціація прифронтових міст та громад посилює позицію прифронтових територій у національному діалозі щодо підтримки, відновлення та розвитку. АПМГ наполягає: прифронтові регіони мають бути інтегровані у всі ключові державні політики не лише як території високого ризику, але й як зони високого потенціалу, оскільки їхня стійкість сьогодні визначає силу України завтра.
Асоціація й надалі працюватиме над тим, щоб громади вздовж лінії фронту отримували доступ до реальних інструментів підтримки – страхування військових ризиків, реального кредитування бізнесу, грантових програм та енергетичної підтримки – і залишалися територіями, де можливий розвиток навіть у найскладніших умовах.
Організатори Форуму: Національна бізнес-коаліція ММБ, Українська Рада Бізнесу, Асоціація прифронтових міст та громад.
Захід відбувся завдяки підтримці Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE).