Ігор Терехов: Медицина прифронтових регіонів – важлива складова економічної інфраструктури

Прифронтову медицину слід сприймати як актив, що впливає на стійкість економіки міст, а не як сферу, що потребує «зайвих державних витрат». Про це написав в своїй колонці для «Економічної правди» голова Асоціації прифронтових міст і громад, мер Харкова Ігор Терехов.

Досвід Харкова демонструє, що інвестиції в стійкість медицини повертаються зниженням втрат продуктивності, мінімізацією відпливу людей і як результат – збереженням економіки міста, пише Ігор Терехов.

«Наше управлінське рішення було простим: забезпечити медичній інфраструктурі автономність, безпеку та мобільність», – підкреслює мер Харкова.

Зокрема, він зазначив, що Харків облаштував укриттями усі комунальні медичні заклади, а кластерні лікарні – повноцінними сховищами, здатними автономно проводити операції, реанімаційні заходи та післяопераційний догляд. Особлива увага – енергонезалежності та автономності: забезпечення лікарень генераторами, газовими блочно-модульними котельнями, даховими сонячними електростанціями, артезіанськими свердловинами тощо. А також – швидке відновлення (в Харкові з 49 лікарень пошкоджено 44) та уникнення зупинок у роботі медиків через розгортання тимчасових модульних амбулаторій та перенаправлення пацієнтів до інших закладів.

Водночас Ігор Терехов відзначив, що є низка проблем, до вирішення яких має підключитися держава. Зокрема, Асоціацією прифронтових міст і громад запропоновані рішення щодо підтримки медицини прифронтових регіонів, які перевірені на практиці та мають бути масштабовані на інші регіони:

1. Прифронтова медицина як окремий напрям державної політики

Асоціація пропонує створити окремий блок у програмі медичних гарантій з підвищеними тарифами, капітальними видатками, пріоритетами безпеки, підтримкою медиків та реабілітацією.

2. Програма підтримки медиків на прифронтових територіях

Забезпечити комплексну підтримку медиків у громадах з підвищеними ризиками: житло, страхування життя, оплачувані відпустки та оздоровлення. Запровадити систему ротацій, щоб запобігати вигоранню та, як наслідок, втраті кадрів.

3. Безпечні лікарні нового покоління

Харків має досвід облаштування підземних укриттів у лікарнях, здатних працювати автономно. Цю модель потрібно масштабувати: лікарні з підземними операційними, пологовими залами, автономним енергоживленням, водопостачанням і вентиляцією мають стати базовим стандартом для всієї країни.

4. Мобільна медицина і телемедицина

Медичні послуги мають бути там, де є люди. Мобільні амбулаторії на базі мікроавтобусів, виїзні бригади, пересувні аптечні пункти та лабораторії – дозволяють підтримувати життя навіть у громадах, у яких немає лікарень. Телемедицина – як ключ до розширення можливостей. Завдяки зв’язку через Starlink лікар з віддаленого села може отримати консультацію від спеціаліста з обласного центру, з провідних інститутів Києва чи Харкова.

5. Резерви ліків і цифровий моніторинг

Створити розосереджену систему зберігання медикаментів на рівні громад із системою цифрового контролю запасів. Це рішення дозволить уникнути переривання в лікуванні в разі тривалих обстрілів та порушення логістичних ланцюгів.

6. Реабілітація і ментальне здоров’я

Фізична реабілітація поранених, психологічна підтримка військових, цивільних і медиків – це не опція, а необхідність. Харків створив власну мережу центрів ментального здоров’я, де вже отримали допомогу сотні ветеранів та мешканців міста. Інші прифронтові громади теж мають подібний досвід.

«Стійкість медицини впливає на стійкість держави в збереженні робочих місць, податкових надходжень і головне – людей, які допомагають країні боротися», – зазначає голова Асоціації прифронтових міст і громад Ігор Терехов.