Ігор Терехов: «Наше завдання — не евакуювати економіку, а створити умови, за яких бізнес залишатиметься в Україні»

Підвищувати адміністративне і податкове навантаження на підприємців у період бойових дій неприпустимо. Навпаки сьогодні бізнес, особливо у прифронтових містах та громадах, потребує державної підтримки.

Про це зазначив у своєму виступі на конференції «Фронт Сіті: спеціальні умови для розвитку бізнесу на прифронтових територіях» очільник Асоціації прифронтових міст та громад, міський голова Харкова Ігор Терехов. Захід, організований Національною бізнес-коаліцією мікро- та малого бізнесу за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE), об’єднав представників місцевого самоврядування, бізнесу, парламенту, уряду, бізнес-асоціацій та експертів.

«Ми пропонуємо на період воєнного стану і два роки після нього встановити для підприємств на прифронтових територіях ставку податку на прибуток у 9 %. До завершення воєнного стану неприпустимо запроваджувати нові податки та збори для ФОПів та малого бізнесу. Не можна закликати підприємця залишатися на прифронті і водночас посилювати на нього податкове навантаження», – сказав Ігор Терехов.

Він також наголосив, що рівень ризиків для бізнесу на прифронтових територіях у рази більший: дорожча логістика, менше клієнтів і робочих рук, складніший доступ до кредитів та інвестицій, а майно будь-якої миті може бути пошкоджене або знищене. Водночас податки, регулювання та більшість вимог держави залишаються практично такими самими, як для підприємств у тилу. Це нерівні умови, і їх необхідно змінювати.

«Релокація не може бути єдиною державною стратегією. Наше завдання — не евакуювати економіку все далі, виносити працюючі підприємства за межі України, а створити умови, за яких бізнес, що може працювати, залишатиметься, а той, хто був змушений виїхати, матиме причини повернутися. Ми не маємо допустити, щоб лінія прифронтових областей поступово перетворювалася на лінію економічного спустошення України. Якщо ми хочемо зберегти український прифронт сильним, живим та економічно спроможним, діяти потрібно зараз. Бо відновлювати з нуля завжди дорожче, ніж зберегти те, що ми вже маємо», – додав очільник АПМГ.

Головний принцип, за словами Терехова, наступний – держава має компенсувати бізнесу додаткові ризики та витрати, пов’язані з роботою поруч із фронтом.

Зокрема, через податкові стимули, страхування воєнних ризиків та доступ до фінансів. На його переконання, держава має розширювати фінансування страхування воєнних ризиків, створювати окремі програми пільгового кредитування, державних гарантій і компенсації відсоткових ставок. Особливу увагу треба приділяти малому і середньому бізнесу, критично важливим виробництвам та експортерам.

Ще один напрямок – підтримка постраждалих від війни. Голова Асоціації пропонує розширити кредитний мораторій для таких підприємств, прибрати надмірні обмеження та поширити його не лише на нерухомість, а й на обладнання, транспорт і виробничі потужності.
Окремий блок пропозицій стосується державного та комунального майна на прифронтових і деокупованих територіях. Ігор Терехов запропонував надавати розстрочку при приватизації до п’яти років та гнучкіші умови повторних аукціонів:

«Краще, щоб ці об’єкти отримували нового власника, інвестиції та робочі місця, а не роками стояли порожніми», – зазначив він.

Голова Асоціації також наголосив на необхідності економічної спеціалізації міст:

«Кожна громада – і прифронтова, і тилова – має розвивати те, в чому вона найсильніша, виходячи зі свого кадрового, наукового, промислового та виробничого потенціалу. А держава має звести ці спеціалізації в єдину економічну модель розвитку країни».

Він також запропонував державну програму захисту АЗС, які фактично є частиною критичної інфраструктури, – співфінансування захисних конструкцій, мобільних укриттів та захищених приміщень для персоналу і людей.

Підсумовуючи, Ігор Терехов окреслив вибір, перед яким стоїть держава:

«Або ми сьогодні створюємо умови, щоб на прифронтових територіях залишалися підприємства, робочі місця, інвестиції та люди. Або після війни будемо витрачати в рази більше, намагаючись повернути економіку туди, звідки вона за ці роки пішла”, – додав він.

За підсумками діалогу учасники конференції підтримали ідею ухвалення концепції «Фронт-сіті» і домовились подати сформовані пропозиції та продовжити консультації з представниками парламенту й уряду, а також обмінюватися інформацією про становище бізнесу на прифронтових територіях.