Ігор Терехов запропонував знизити ПДВ на продукти першої необхідності та підвищити мінімальні зарплати і пенсії

Голова Асоціації прифронтових міст та громад, Харківський міський голова Ігор Терехов представив комплекс пропозицій для запобігання подальшому зростанню бідності в Україні. Відповідні пропозиції були презентовані під час круглого столу «Відповісти на виклик бідності: нові ініціативи до державної політики соціального захисту», який 4 вересня відбувся у Києві.

Захід об’єднав представників парламенту, уряду, медичної та експертної спільноти, міжнародних організацій і громадянського суспільства. Серед учасників – народні депутати України Максим Ткаченко,. Сергій Козир, Тетяна Циба, Олег Марусяк, Михайло Ананченко, Антон Швачко, Леся Забуранна, Руслан Горбенко, лікар – інфекціоніст, доктор медичних наук Ольга Голубовська керівник програм з людського розвитку у Східній Європі Світового банку Нітін Умапаті, голова ГО Генерація матерів “Лада” Марина Марченко, керівник адвокаційного напрямку ГС “Ліга сильних” Ігор Бевх, керівниця соціальних проектів PH Capital, міністр соцполітики України у 2022-2025 роках Оксана Жолнович.

За оцінкою Світового банку, рівень бідності в Україні у 2026 році сягнув 41,6%.

Як наголосив Терехов, держава має не лише підтримувати людей, які вже опинилися у скрутному становищі, а й запобігати подальшому збіднінню працюючих родин, пенсіонерів, внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій.

«Війна рік за роком руйнує добробут людей, забирає роботу, забирає доходи, заощадження, у когось зибирає власний дім, можливість жити, працювати. І можливість майбутнього», — сказав він.

Серед ключових пропозицій голови Асоціації – встановити ставку ПДВ 5% на базові продукти харчування, знизити ПДВ на лікарські засоби та медичні вироби із 7% до 5% із розширенням переліку товарів, на які поширюється пільгова ставка, а також тимчасово встановити ставку ПДВ 7% на обладнання для автономного та резервного електроживлення домогосподарств.

Терехов наголосив, що навіть в умовах обмежених бюджетних можливостей держава має шукати ресурси для підтримки людей.

«Так, неможливо економити на обороні. Але можливо переглядати і переглянути неефективні програми, які, на жаль, сьогодні працюють, надмірні адміністративні видатки, видатки на утримання державного апарату, боротися з тіньовою економікою і краще адмініструвати доходи», — заявив він.

Окремо голова Асоціації запропонував переглянути базові соціальні стандарти. У пропозиціях до державного бюджету на 2027 рік — встановити мінімальну заробітну плату на рівні не менше 10 тисяч гривень, а мінімальну пенсію — не менше 6 тисяч гривень.

«У рамках підготовки пропозиції до державного бюджету до 2027 року ми вже запропонували підвищення мінімальної заробітної плати щонайменше до 10 тисяч гривень, а мінімальної пенсії – до 6 тисяч гривень», — зазначив Терехов.

Він також закликав переглянути прожитковий мінімум, який, за його словами, суттєво відірваний від реальної вартості життя.

«Прожитковий мінімум реально відірвався від реалії сьогодні. І сьогодні становить трішки більше трьох тисяч гривень. Хоча навіть мінімальний продуктовий набір вартує зовсім інших коштів», — зазначив мер Харкова.

Значну увагу під час дискусії приділили доступності медичної допомоги. Терехов запропонував розширити програму «Доступні ліки», а також запровадити механізм компенсації пацієнтам вартості ліків, якщо під час госпіталізації медичний заклад не забезпечив препаратами з Національного переліку. У такому разі НСЗУ має відшкодовувати витрати пацієнту, а відповідну суму утримувати з фінансування медичного закладу.

Лікар-інфекціоніст, професор Ольга Голубовська наголосила, що для людини, яка живе за межею бідності, вибір між лікуванням і забезпеченням родини може стати трагічною реальністю. Вона також звернула увагу на недоліки програми «Доступні ліки», застарілі схеми лікування в її переліку та додаткові витрати пацієнтів, зокрема, транспортні.

«Я за стільки років роботи не можу звикнути до того, коли людина, яка має обмежений матеріальний ресурс щодо підтримки свого здоров’я або лікування якоїсь хвороби, просто каже: “Я не буду розоряти свою сім’ю”. Це просто неможливо, тим паче коли мова йде про абсолютно виліковні захворювання, які можна вилікувати, і людина буде жити багато-багато років… Витрати на здоров’я також включають транспортні видатки, які люди вимушені нести, щоб доїхати за медичною допомогою.
А якщо пакети Національної служби здоров’я не відповідають реальному кошторису лікування, то жоден заклад не може забезпечити якість допомоги”, – сказала вона.

Своєю чергою керівник програм з людського розвитку у Східній Європі Світового банку Нітін Умапаті наголосив, що боротьба з бідністю потребує не лише ухвалення якісних державних рішень, а й їх ефективної реалізації на місцях.

«Можна чудово розробити законодавство на центральному рівні, втім його реалізація відбувається на місцевому. Тому ми як допомагаємо уряду в розробці законодавства, так і здійснюємо практичну допомогу на рівні громад. Адже важливо, щоб громада отримала не лише відповідні кошти, а і трансформувала цю допомогу на доступ до якісних послуг для людей та розвиток», — зазначив Нітін Умапаті.

Окремим питанням стала державна політика щодо вимушених внутрішньо переміщених осіб. Ігор Терехов зазначив, що лише у Харкові сьогодні проживають 222 тисячі ВПО.

Народний депутат України та співзасновник ГО “ВПО Україна” Сергій Козир звернув увагу на відсутність системної державної політики щодо ВПО. За його словами, місцева влада фактично залишається сам на сам із цим викликом. Він також навів дані, згідно з якими кількість бездомних в Україні зросла на 46%, а 40% із них — внутрішньо переміщені особи.

Учасники круглого столу також обговорили підтримку людей з інвалідністю, людей похилого віку та родин, у яких члени сім’ї здійснюють постійний догляд за близькими.

Народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету Леся Забуранна наголосила, що проблема бідності сьогодні стосується не лише внутрішньо переміщених осіб, а й значної частини українців. За її словами, соціальна політика має не лише реагувати на кризу, а й передбачати ризики та підтримувати людину до настання критичної ситуації. Вона також підтримала ініціативу щодо зниження ПДВ на соціально значущі продукти харчування та лікарські засоби.

«Ми повинні розуміти, що сьогоднішня війна йде не лише за територію, вона – за збереження української нації. І без підтримки людей, без соціального захисту, без створення, навіть під час війни, особливо під час війни, підтримки, проживання і нормального забезпечення людей, ми точно не зможемо мати країну, яка буде розвиватися, яка буде конкурентоспроможна. Абсолютно згодна з тим, що потрібно переглянути політику щодо ПДВ на особливо важливі продукти харчування і ліки. Повірте, що запит цього стосується не лише внутрішньо переміщених осіб, а і усіх людей, які через війну, через всі ці зовнішні фактори і навантаження втратили роботу, втратили можливості нормально жити», – зазначила вона.

Народний депутат України Олег Марусяк наголосив, що підтримує ініціативу щодо зниження ПДВ на соціально важливі товари.

«Однак механізм має бути прозорим і захищеним від зловживань», — підкреслив Олег Марусяк.

Народний депутат України Михайло Ананченко подякував Асоціації прифронтових міст та громад України та її голові Ігорю Терехову за консолідацію зусиль у підготовці законодавчих змін для підтримки прифронтових територій.

«Наша спільна ініціатива, яку ми напрацювали разом з Асоціацією, — це законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо підтримки суб’єктів господарювання та людей, які працюють на прифронтових територіях. Після обговорення з громадами законопроєкт буде доопрацьований і найближчим часом зареєстрований у Верховній Раді», – зазначив він.

За підсумками круглого столу учасники продовжать спільну роботу над пропозиціями разом із народними депутатами, представниками уряду та експертного середовища. Напрацьовані рішення стануть основою для подальшої законодавчої роботи.

Зокрема, частина ініціатив щодо зниження ПДВ на соціально значущі товари вже підготовлена для реєстрації законопроєктів у Верховній Раді.

Підсумовуючи, Ігор Терехов закликав не обмежуватися дискусією, а переходити до конкретних рішень.

«Нам потрібно напрацювати конкретні, реальні кроки,щоб наша держава не була державою, де 41,6% від населення – за межею бідності», — підсумував він.