Катерина Ямщикова: «Потрібна нова архітектура безпечної медицини – АПМГ пропонує пакет рішень Frontline Health Resilience»

Сьогодні Полтава — це один із гучних голосів прифронтових громад у питаннях медичної безпеки. Під час зустрічі членів правління Асоціації прифронтових міст та громад із послами країн Північно-Балтійського регіону в.о. міського голови Полтави Катерина Ямщикова, спираючись на свій досвід бойового медика, наголосила: успішність медицини під час війни вимірюється не кількістю обладнання, а безперервністю роботи системи навіть під ударами.

«Наша конкретна пропозиція – розглянути і відпрацювати створення пакета Frontline Health Resilience для громад ваших країн і нашої країни. Відпрацювати конкретні кейси, які можуть мати не просто чіткі вимірювальні результати, а й практичний досвід для наших громад. Це не про те, щоб щось просити — це про партнерство, яке може дати спільний результат».

Катерина Ямщикова окреслила «тонкі місця» галузі, які обов’язково потрібно враховувати: енергозалежність обладнання, інфекційний контроль та вигорання кадрів.

«Ми добре знаємо, що найчастіше зупиняє роботу лікарень. Це не завжди пряме влучання по будівлі. По-перше, це енергетична вразливість. Не просто наявність чи відсутність світла, а збереження стабільного безперервного живлення для реанімаційного та операційного обладнання. Друге – вода і каналізація. Операційні, стерилізація, інфекційний контроль – без води усе це зупиняється за лічені години. Третє – кадри. Не лише їх дефіцит. А й вигорання. Відсутність відпочинку. Постійна робота на межі можливостей.
Саме ці речі часто зупиняють лікарню швидше за обстріл».

Вона підкреслила, що разові рішення більше не працюють — потрібна нова архітектура лікарень.

«Коли ми говоримо «захищена лікарня», — ми маємо на увазі не лише укриття чи підземні операційні та пологові зали. Ми маємо на увазі можливість лікарні та персоналу продовжувати свою роботу.
Для цього потрібні захищені приймальні відділення, пункти сортування поранених, малі операційні, реанімаційні модулі, стабільний звʼязок, працююча вентиляція, пологові зали тощо. І головне – наявність кваліфікованих кадрів, які також і фізично, і соціально захищені та вмотивовані на роботу. Це має бути стандартом, до якого ми маємо прийти. Не як разовий проект чи реконструкція. Не індивідуальний проєкт, який щоразу реалізується з нуля. А як типове універсальне рішення, яке можна швидко та якісно масштабувати».

Країни NB8 можуть дати найбільшу експертизу та досвід для побудови нових організаційних форм роботи.

«Ми просимо підтримати пакет «Frontline Health Resilience» для 2–3 громад. Що це означає? Автономність енергетики. Захищені функціональні зони. Телемедицина. Підсилення екстреної допомоги. Критично необхідне обладнання. Це про швидкий, вимірюваний ефект: менше збоїв, краща доступність, менша смертність через затримки»

Для прифронтових громад це питання довіри людей. Катерина Ямщикова наголосила на єдності прифронтових регіонів у підходах до стійкості та формування стратегії майбутнього.