«Жодної втраченої хвилини після удару»: Ігор Терехов пропонує масштабувати харківську систему екстреного реагування на всю Україну

Харківський міський голова, очільник Асоціації прифронтових міст та громад Ігор Терехова запропонував поширити досвід Харкова в організації цивільного захисту на інші українські міста та громади.

Харківський безпековий стандарт об’єднує роботу міських служб – від попередження про загрози та виявлення місць ударів до допомоги постраждалим і відновлення інфраструктури. Система вже дає практичні результати: час визначення місця ворожого удару вдалося скоротити з п’яти хвилин до 30 секунд, а тривалість повітряних тривог у Харкові — на 39,75%.

Цю ініціативу Ігор Терехов представив під час засідання Ради Коаліції за участю Прем’єр-міністра України Сергія Корецького, представників Верховної Ради, Уряду, профільних міністерств і служб, обласних військових адміністрацій та громад.

Зустріч була присвячена посиленню безпеки українських міст і громад, практичним рішенням та новим підходам до цивільного захисту в умовах посилення російських обстрілів і напередодні зими.

За словами Ігоря Терехова, ідея створення ситуаційного центру виникла ще до повномасштабної війни. Місто вивчало американський досвід, який ліг в основу побудови системи реагування на надзвичайні безпекові ситуації в Харкові.

«Ми пропонуємо використати наш досвід для створення єдиного загальнонаціонального стандарту, моделі цивільного захисту та оперативного реагування, який можна адаптувати для потреб різних українських міст», — наголосив Ігор Терехов.

Ключовим завданням стало об’єднання в одному оперативному просторі представників міської влади, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, патрульної поліції, екстреної медичної допомоги, енергетичних і газових служб. Також налагоджено безпосередню взаємодію з представниками Збройних Сил України.

Це дає змогу службам обмінюватися інформацією та координувати дії без втрати часу на пошук відповідальних і додаткові погодження. При цьому кожна служба зберігає власні повноваження.

«Можна мати сучасну техніку, професійних рятувальників та добре обладнані лікарні. Але якщо інформація між службами передається із запізненням, якщо люди змушені витрачати дорогоцінні хвилини на погодження та пошук відповідальних, ми втрачаємо можливість врятувати чиєсь життя», — зазначив міський голова.

Харківський безпековий стандарт охоплює повний цикл реагування на надзвичайні події: попередження людей про небезпеку, виявлення місця удару, локалізацію наслідків, допомогу постраждалим і відновлення життєво важливої інфраструктури.

Один із ключових елементів- диференційована система оповіщення, яка дає змогу відокремлювати загрози для Харкова від загроз для інших територій області.

За даними, наведеними Ігорем Тереховим, за 86 тижнів тривалість повітряних тривог у місті скоротилася на 39,75%.

«Це дало можливість людям зовсім по-іншому жити, працювати», — наголосив він.

Ще один важливий результат забезпечила спеціалізована система відеоспостереження. Завдяки їй час визначення місця ворожого удару скоротили з п’яти хвилин до 30 секунд. Це дає змогу швидше оцінити ситуацію, розпочати реагування та залучити необхідні служби.

Для оперативної взаємодії на місцях місто використовує спеціалізований радіозв’язок, який, зокрема, допомагає попереджати працівників про загрозу повторних обстрілів.

За словами міського голови, сьогодні міські служби можуть зібратися на місці ворожого удару вже за 5–6 хвилин.

Окремо Ігор Терехов наголосив на ролі комунальних служб, які одними з перших прибувають на місця російських ударів. Вони розбирають завали, допомагають рятувальникам, перекривають пошкоджені комунікації та відновлюють електро-, водо- і теплопостачання. Часто це відбувається під загрозою повторних обстрілів.

«Я хочу, щоб усі розуміли, що їхня робота сьогодні — це також порятунок людських життів», — підкреслив Ігор Терехов.

Водночас, за його словами, навіть найкраща координація не може забезпечити належного захисту без необхідних ресурсів. Тому Харківський безпековий стандарт – це не лише робота ситуаційного центру, а комплексний підхід до підготовки міста до надзвичайних ситуацій.

Він передбачає облаштування укриттів, формування матеріальних резервів, забезпечення резервного енергопостачання, підготовку фахівців, навчання та регулярні тренування.

Ігор Терехов наголосив, що захист міст є складовою національної безпеки, а відповідальність за нього мають спільно нести держава та місцеве самоврядування.

Він також підкреслив, що напрацьовані рішення будуть важливими й після завершення війни. Пожежі, аварії, техногенні катастрофи та стихійні лиха залишатимуться викликами, до яких міста мають бути готовими.

«Ми не можемо зупинити кожну ракету чи дрон. Але ми можемо зробити так, щоб після кожного удару всі служби діяли максимально швидко і злагоджено. Щоб рятувальники, медики, поліція та комунальники працювали як єдина команда, а люди – отримували допомогу без зволікань. Цю систему ми вже побудували в Харкові. І сьогодні готові допомогти масштабувати її на всю Україну», – зазначив очільник АПМГ.

Харківський досвід може стати основою для поширення дієвих рішень в інших містах і громадах. В умовах посилення російських обстрілів оперативне оповіщення, швидкий обмін інформацією та злагоджена робота служб мають вирішальне значення для захисту людей.